Позичальникам – ризики, банкам – доходи

17.11.2011
Опубліковано в рубриці СПОЖИВЧІ КРЕДИТИ

Роздрібний ринок у третьому кварталі виявився заручником ресурсної кризи. Передбачити її змогли зовсім небагато, так що більшість банків даремно розтратили влітку свої рекламні бюджети. Широко розгорнувши програми по просуванню кредитних продуктів для населення в липні-серпні, вже у вересні вони були змушені їх різко згортати через гостру нестачу гривні, без якої кредитування фізосіб у нашій країні неможливе (надання валютних позик громадянам Нацбанк заборонив ще два роки тому). Так що Розпаленим рекламою українцям доводилося серйозно побігати, щоб позичити грошей. Але зовсім покинули ритейл зовсім небагато фінустанов, більшість банків лише зменшило обсяги кредитування, так що отримати кредит було реально. Тільки вже не в рамках всіх програм, і на куди гірших умовах, ніж у середині літа.

Різка зміна настрою роздрібних кредиторів підтверджується статистикою Нацбанку. У серпні обсяг видачі нових кредитів населенню перевищив темпи погашення старих, і загальний кредитний портфель фізосіб 175 українських банків виріс на 300 млн грн. (0,15%), до 203,6 млрд. грн. На перший погляд не дуже солідний показник для цього року (у квітні-травні щомісячний приріст становив 0,1-0,2%), проте справжній прорив для відпускного сезону. Тотальний спад відбувся у вересні, коли фінансисти різко скоротили обсяги виділення нових кредитів: погашення раніше виданих позик йшло звичними темпами, і кредитний портфель фізосіб скоротився відразу на 1,4 млрд грн. (0,7%), до 202,2 млрд. грн.

Ніхто з банків у третьому кварталі публічно не зізнавався у відході з рітейлу. Перші такі заяви прозвучали лише жовтні-листопаді 2011 р.: шведський Swedbank оголосив про плани продати роздрібний бізнес свого Сведбанку, а його земляк SEB навіть уклав угоду минулого тижня – ритейл СЕБ Банку був проданий київським Євробанку (сторони не розкривають суму контракту). Останньому відходить 60 відділень українського СЕБ Банку та кредитний портфель на 1,8 млрд грн. Всі інші обмежилися лише скороченнями обсягів операцій: якщо ще в липні частка відмов по кредитним заявками населення становила в середньому 20-50%, залежно від типу програми, то до жовтня виросла відразу до 40-80%.

Одночасно банкіри повністю переклали ресурсні ризики на позичальників: практично не залишилося кредитних договорів, в яких не прописувалося б право фінустанови змінювати ставку по кредиту. Нерідко банки навіть не вказували в клієнтських угодах, наскільки конкретно відсотків і за який проміжок часу вони мають право коректувати ціну позики. Лише в деяких випадках позичальникові давали хоча б якийсь орієнтир, щоб оцінити правочинність перегляду своєї ставки. “Наприклад, ми з 21 жовтня прив’язали вартість кредиту до “Українського індексу депозитних ставок”, який розраховується в системі Thomson Reuters на підставі номінальних ставок за строковими депозитами фізосіб у гривні на 12 місяців в 20 найбільших українських банків (за розміром портфеля вкладів населення). Він оновлюється щодня і публікується на офіційному сайті НБУ. До 21 жовтня наша плаваюча кредитна ставка прив’язувалася до відсотків по одному з наших депозитних продуктів”, – розповіла “ДС “директор департаменту роздрібного бізнесу АТ “Ерсте Банк” Тетяна Надточій.

Читайте на cайті:

Залишити коментар

При використанні матеріалів цього сайту обовязковим є гіперпосилання на KREDYT.ORG.UA, відкрите для індексації пошуковими системами