ДЕВАЛЬВАЦІЯ ГРИВНІ: бути, чи не бути?

18.11.2011
Опубліковано в рубриці ІНШЕ

Зараз економіка України відчуває себе набагато краще, ніж восени 2008 року. Але якщо світ все ж накриє чергова хвиля глибокої рецесії, ми навряд чи зможемо відсидітися.

Здавалося б, страхи кризи 2008 року вже позаду, і Україна все ж опанувала загрозу дефолту, обвальним падінням економіки і змогла зміцнити розхитану банківську систему. До того ж, валютний ринок спокійний, нехай і завдяки адміністративному тиску Нацбанку. Дефіцит зовнішньоторговельного балансу за перші 8 місяців в рази нижче, ніж у 2008-му. Частка “проблемних” кредитів нарешті почала скорочуватися, а рівень держборгу нашої країни становить 30% ВВП, що ні в яке порівняння не йде з тією ж Італією (119% ВВП), Ірландією (102,7% ВВП) або Португалією (94 % ВВП). Правда, обслуговування держборгу обходиться Україні дорожче, ніж європейцям.

Все майже добре

Головний показник того, що економіка України поступово відновлюється – значне скорочення темпів інфляції, а також зростання ВВП. Якщо в кризовому 2008 році інфляція за січень-серпень склала 14,8%, то за аналогічний період 2011-го – лише 4,1% (майже, як у США). Причому, і в серпні, і в липні спостерігалася дефляція гривні. Навіть у січні-серпні економічно вдалого 2007 року інфляція склала 11,6%. Позитивна тенденція в наявності. А лаври боротьби з інфляцією собі приписує Нацбанк.

“Наші розрахунки доводять, що найбільше здешевлення продуктів харчування сприяли узгоджені дії НБУ і уряду України”, – рапортує глава Нацбанку Сергій Арбузов. Правда, восени інфляція все-таки прискорилася.

Не менш оптимістичні дані по ВВП – за перші 8 місяців його приріст склав близько 5% в порівнянні з аналогічним показником 2010 року. Це непоганий показник. Навіть у відносно благополучній Німеччині за I півріччя 2011-го ВВП зріс лише на 0,1%, а у Франції і зовсім був “нульовим”. До того ж, за прогнозами Мінфіну і МВФ, ВВП України за весь 2011 рік зросте на 4,7%, а за оцінками НБУ в 2012-му зростання становитиме 4 ± 0,5%. Втім, особливо й радіти не варто – під час кризи український ВВП провалився набагато сильніше, ніж у європейських сусідів.

Навіть в банківській системі, яка найсильніше постраждала від кризи, зараз все спокійно: банки знижують збитки. Хоча в трьох банках усе ще залишається тимчасова адміністрація.

Хороший сигнал – курс гривні в проекті держбюджету на 2012 рік встановлено на рівні 8 грн. Попередній курсовий орієнтир, призначений в держбюджеті-2011, поки виконується.

Чого нам боятися?

Незважаючи на видиму тишу і благодать, існують ризики, які здатні перетворити нашу країну в другу Грецію. Почали зростати котирування кредитних дефолтних свопів (CDS) України – цей фінансовий інструмент відображає вірогідність настання банкрутства країни. Так, їм ще дуже далеко до пікового значення в 3848 пунктів, на якому CDS Україні перебували 1 квітня 2009 року. Але зростання свопів за липень-вересень склав +75%, досягнувши на початок жовтня 810 пунктів. Для порівняння, на початку першої хвилі кризи на 1 жовтня 2008-го CDS Україні знаходилися на рівні 726 пунктів. Втім, зараз котирування формуються інвесторами значно обачніше, ніж три роки тому. У тій же Греції CDS 30 вересня дорівнювали 5157, а у Італії – 456 пунктів.

Ще один “дзвіночок” – негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Якщо за I півріччя 2010 року переважання експорту над імпортом склав 552 млн.дол., То в I півріччі 2011-го – навпаки, імпорт перевищив експорт майже на 3 млрд.дол. Домінуюче зростання імпорту говорить про те, що курс національної валюти завищений. І що валютні резерви Нацбанку – під загрозою вимивання.

Так, поки стан зовнішньоторговельного балансу далеко від кризового (у I півріччі 2008 року його дефіцит склав 6,8 млрд.дол.). Але при погіршенні ситуації в світі, стан зовнішньої торгівлі значно погіршиться. Адже попит на українську продукцію у світі і так вже падає. І Нацбанку доведеться девальвувати гривню.

Поки що резервів НБУ (запасів золота та іноземної валюти, які в будь-який момент можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу або інтервенцій на валютному ринку) достатньо, щоб контролювати курс.

Але навіть Сергій Арбузов визнає, що тих 32,5 млрд. дол., Які є у нього в запасі, може виявитися недостатньо, щоб стримувати гривню, якщо світова рецесія захлисне Україну. Тим більше, що переговори з МВФ про черговий транш затяглися на невизначений час, і поповнювати резерви складно.

Взагалі, девальвація – це нормальне явище в розвинених країн, яке “підтримує” економіку, і в першу чергу – зовнішню торгівлю. Але для України подібний сценарій вкрай небезпечний з огляду на те, що зазвичай носить не об’єктивний економічний, а суто адміністративний характер. А значить, економіці складніше адаптуватися до зміни курсу національної валюти.

Готуємося до девальвації гривні?

Близько 30% зовнішньоекономічних операцій України проводить з ЄС. Ці тісні партнерські зв’язки можуть обернутися проти нас, якщо обіцяна Євросоюзу в найближчі 12 місяців рецесія все ж стане реальністю. Особливо високі ризики для банківського сектора і дочірніх банків з європейського регіону. Почнися у материнських структур проблеми, і вони будуть, насамперед, займатися порятунком себе, а лише потім – своїх дочок в Україні.

Не кращі сигнали подає і фондовий ринок, який відчуває наближення проблем набагато раніше економіки в цілому: за серпень-вересень українські біржі обвалилися майже на 40%.

Звичайно, можна заспокоювати себе, що країна вже пройшла через “м’ясорубку” 2008-2009 років, і впоратися з другою хвилею кризи ми точно зможемо. І це чиста правда. Однак нездатність влади протиставити хвилі проблем дієві заходи поки розчаровує. Ще немає політичної волі до зниження корупційного тиску на бізнес. Не видно і готовності знижувати фіскальний тиск заради стимулювання створення нових робочих місць, як то робиться, приміром, у США.

Схожі публікації:

Залишити коментар

При використанні матеріалів цього сайту обовязковим є гіперпосилання на KREDYT.ORG.UA, відкрите для індексації пошуковими системами