Боргами страхових компаній та комунальних підприємств займуться колектори

25.04.2012
Опубліковано в рубриці ОГЛЯДИ

Співпрацювати з банками колекторам більше невигідно. Після різкого скорочення обсягів видачі кредитів компаніям ні з кого «вибивати» прострочені платежі. Тому професійні збирачі боргів перекваліфікувалися в помічників страхових компаній і комунальників. Тепер колектор може постукати в двері винуватця ДТП або злісного неплатника за воду та електрику.

За лютий банкіри видали українцям в три рази менше кредитів, ніж в грудні, і в сім разів менше, ніж у серпні минулого року. Кількість прострочень скорочується – так колекторам довелося зайнятися пошуками нових заробітків. За оцінками Асоціації учасників колекторського бізнесу України (АКБУ), сьогодні частка небанківських боргів у портфелях компаній становить близько 30%, хоча ще пару років тому не перевищувала 5%. «Це страхових компаній, телекомунікаційній та комунальній сферах, – розповідає президент АКБУ Олександр Ільчук. – Причому левова частка неплатежів, з якими доводиться працювати колекторам, знаходиться в сегменті автострахування».

Основний напрямок співпраці – робота з регресними боргами. «Це стягнення сум, які страхова компанія вже виплатила потерпілому і тепер намагається отримати з винуватця ДТП на підставі права регресної вимоги, – пояснює юрисконсульт АСК «ІНГО Україна» Ярослав Храмов. – Така вимога може бути звернена як до страхової компанії, в якій застрахований винуватець ДТП, так і безпосередньо до фізичної особи, якщо він не був застрахований. В залежності від розміру боргу і платоспроможності боржника винагорода для страховика складе 5-30% від суми заборгованості».

Для страховиків послуги колекторів в принципі вигідні. «Можна зекономити на утриманні великого штату власних юристів, оренду офісів і відрядженнях фахівців в пошуках боржників. Крім того, спеціалізовані компанії мають досвід, так що залучення колекторів – свого роду гарантія результату. Мінус в тому, що контролювати діяльність колекторської компанії після продажу боргу неможливо. У той же час методи вибивання боргів колекторами іноді можуть зашкодити іміджу страхової компанії», – вважає начальник юридичного управління СК «Добробут» Олексій Тригуб.

Якими б не були методи колекторів, ніщо не зашкодить іміджу страховика більше, ніж борг перед власником поліса. Офіційна статистика Моторного (транспортного) страхового бюро України говорить про те, що 10% водіїв скаржаться на відмову компенсувати збитки, ще 10% вважають розмір страхової виплати заниженим. При цьому в Асоціації страхувальників України впевнені, що ситуація більш серйозна. На думку гендиректора асоціації Леоніда Хоріна, кількість незадоволених і незгодних клієнтів в сегменті автострахування давно перевалило за третину і продовжує зростати.

Таким чином, у колекторів може з’явитися ще одне прибуткове заняття. Адже клієнт, який за кілька років зневірився отримати компенсацію за ДТП від своєї страхової компанії, очевидно з готовністю продасть борг страховика навіть з 50%-ою знижкою. А юридично добре підкованим колекторським компаніям стягнути заборгованість з недобросовісного страховика не складе труднощів. До речі, такий підхід вже освоюють за межами нашої держави. У Росії та Польщі колектори допомагають пересічним громадянам у конфліктах зі страховими компаніями.

Однак українські збирачі боргів про перспективу роботи з фізособами поки говорять обережно. «На даний момент на території України в колекторських компаніях відсутній досвід роботи в цьому сегменті, і така можливість тільки вивчається, – пояснює Ільчук. – Тому прогнозувати, наскільки ця пропозиція буде затребувана, вкрай складно. Як правило, спори про недостатність виплати або відмову у виплаті викликані або недотриманням страхувальником процедури отримання компенсації, або неплатоспроможністю страхової компанії. В обох випадках допомогти людині зможе тільки суд».

Ще одним об’єктом уваги колекторів сьогодні ризикують стати неплатники комунальних послуг. «Послуги стягнення заборгованості сфери ЖКГ стали одним з головних векторів розвитку колекторського ринку, – стверджує Ільчук. – Комунальні підприємства все частіше стають клієнтами колекторів, адже загальний обсяг заборгованості в галузі перевищує 12 млрд. грн., з яких борги в 3 млрд. грн. мають термін давності більше трьох років. Середня сума таких боргів становить 1,5-2 тис. грн. Очевидно, що підприємства ЖКГ технічно не зможуть обробити самостійно таку неймовірно велика кількість боржників».

У середньому за переуступку комунального боргу колектори беруть 18-23% суми боргу. Проте неофіційно говорять, що дисконт може бути і більший. Адже одна справа «вибити» кілька десятків тисяч з банківського клієнта, і зовсім інша – за ті ж гроші «обробити» півсотні сімей, серед яких можуть виявитися абсолютно неплатоспроможні громадяни. Нерідко збирачі боргів надають комунальному сектору особливого роду послуги – за певну плату регулярно обдзвонюють неплатників, погрожуючи судовими позовами і відключенням світла, води або опалення.

Так що поки сегмент ЖКГ освоєно колекторами слабенько. Втім, юристи уже зараз дають рекомендації потенційним «жертвам» складальників боргів. «По-перше, колекторів не потрібно пускати в квартиру, – попереджає незалежний юрисконсульт з питань ЖКГ Андрій Осадчий. – Конституція забороняє проникнення в житло без вмотивованого рішення суду. По-друге, варто попросити документальне підтвердження повноважень. Якщо комунальники не передали борг, ніякого права вимоги колектор не має. По-третє, не можна віддавати колекторам свої документи і підписувати папери, які вони пред’являють».

Схожі публікації:

Теги:

Залишити коментар

При використанні матеріалів цього сайту обовязковим є гіперпосилання на KREDYT.ORG.UA, відкрите для індексації пошуковими системами